2-а хронiки

Розділ 2

1 І відлічив Соломон сімдеся́т тисяч чоловіка носії́в та вісімдеся́т тисяч чоловіка каменоте́сів у гора́х, а керівникі́в над ними — три тисячі й шість сотень.

2 І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: „Як зробив ти у батьком моїм Давидом, і послав був йому ке́дри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.

3 Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому́, щоб кадити перед Його лицем запашне́ кадило, і для постійного покла́дення хліба та для цілопа́лення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики́ та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!

4 А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!

5 А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на каді́ння перед лицем Його́!

6 А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пу́рпурі, і в че́рвені, і в блаки́ті, і що вміє вирізувати рі́зьби, ра́зом із тими мистця́ми, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких пригото́вив батько мій Давид.

7 І пошли мені з Ливану де́рева ке́дрового, кипари́сового та санда́лового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дере́ва ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,

8 щоб нагото́вити мені бе́зліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!

9 А ось деревору́бам, що стинають дере́ва, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч ко́рів, та ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч ба́тів, і оливи двадцять тисяч батів“.

10 І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: „Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя“.

11 І сказав Хірам: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса́ та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання́, що збудує дім Господній та дім царський для се́бе!

12 А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання́, Хурам-Аві,

13 сина жінки з Данових дочо́к, — а батько його тиря́нин, — що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в дере́вах, у пу́рпурі й у блакиті, і в віссо́ні, і в че́рвені, і різати всяку різьбу, і вико́нувати всяку думку, що буде да́на йому з мистця́ми твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.

14 А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.

15 А ми наруба́ємо дере́в із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плота́ми морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму“.

16 І перелічи́в Соломон усіх людей прихо́дьків, що в Ізраїлевому Кра́ї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було зна́йдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.

17 І він зробив із них сімдеся́т тисяч носіїв та вісімдеся́т тисяч каменотесів у гора́х, та три тисячі й шість сотень керівників, що спону́кували той наро́д до праці.

2-я Летопись

Глава 2

1 Соломон принял решение построить храм в честь Господа. Он также задумал построить для себя царский дворец.

2 Соломон призвал семьдесят тысяч рабочих и восемьдесят тысяч каменотёсов вытёсывать камни в горах. Он выбрал три тысячи шестьсот надзирателей следить за рабочими.

3 Затем Соломон послал к Хираму, тирскому царю, сказать: «Помоги мне, как ты помог моему отцу Давиду. Ты послал ему кедровые деревья, чтобы он мог построить для себя дворец.

4 Я же построю храм в честь Господа, Бога моего. В храме мы будем сжигать благовонное курение перед Господом. Мы всегда будем класть святой хлеб на особый стол, а также приносить жертвы всесожжения каждое утро и вечер, каждую субботу, каждый праздник Новолуния и в другие праздники, которые Господь, Бог наш, велел нам отмечать. Этому правилу народ Израиля должен повиноваться навеки.

5 Наш Бог — величайший среди всех богов, и поэтому я построю для Него великий храм.

6 Никто не может построить дом, чтобы Бог жил в нём. Даже небеса и вся вселенная не могут вместить нашего Бога! Я недостоин построить храм для Него. Я могу только построить место для сожжения благовонного курения в Его честь.

7 Поэтому я хочу попросить, чтобы ты прислал мне человека, искусного в работе с золотом, серебром, бронзой и железом. Он должен уметь работать с тканью пурпурного, красного и синего цвета, а также должен быть искусен в гравировочных работах. Он будет работать здесь, в Иудее и Иерусалиме, с мастерами, которых выбрал мой отец.

8 Пошли мне также кедровые, кипарисовые и сандаловые деревья из Ливана. Я знаю, что твои работники обладают мастерством рубить ливанские деревья. Мои слуги помогут твоим слугам.

9 Мне понадобится много дерева, так как храм, который я строю, будет просторным и красивым.

10 Я заплачу твоим слугам, которые будут рубить деревья, 125 000 кор пшеницы для еды, 125 000 кор ячменя, 20 000 батов вина и 20 000 батов масла».

11 Хирам ответил Соломону посланием, в котором говорилось: «Соломон, Господь любит Свой народ. Поэтому Он выбрал тебя его царём».

12 Затем Хирам добавил: «Благословен Господь, Бог Израиля, сотворивший небеса и землю. Он дал мудрого сына царю Давиду. Соломон, у тебя есть мудрость и понимание. Ты строишь храм Господу, а также дворец для себя.

13 Я пошлю тебе искусного мастера по имени Хирам-Авия.

14 Его мать была из колена Дана, а его отец жил в городе Тир. Хирам-Авия искусно работает с золотом, серебром, бронзой, железом, камнем и деревом. Он опытен в работе с пурпурной, синей и красной тканью и с дорогим льном. Он также искусен в гравировочных работах. Хирам-Авия может начертить план и построить всё, что ты ему прикажешь. Он будет работать с мастерами, выбранными тобой и твоим отцом Давидом.

15 Господин мой, ты предложил дать нам пшеницу, ячмень, масло и вино. Отдай эти припасы моим слугам,

16 и мы будем рубить деревья, растущие в Ливане. Мы нарубим столько, сколько тебе нужно, а затем свяжем брёвна в плоты и повезём их по морю в город Иоппия, а оттуда ты сможешь перевезти их в Иерусалим».

17 Соломон пересчитал всех чужеземцев, живших в Израиле. Это произошло после того, как Давид, отец Соломона, совершил перепись народа. Они насчитали в стране сто пятьдесят три тысячи шестьсот чужеземцев.

2-а хронiки

Розділ 2

2-я Летопись

Глава 2

1 І відлічив Соломон сімдеся́т тисяч чоловіка носії́в та вісімдеся́т тисяч чоловіка каменоте́сів у гора́х, а керівникі́в над ними — три тисячі й шість сотень.

1 Соломон принял решение построить храм в честь Господа. Он также задумал построить для себя царский дворец.

2 І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: „Як зробив ти у батьком моїм Давидом, і послав був йому ке́дри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.

2 Соломон призвал семьдесят тысяч рабочих и восемьдесят тысяч каменотёсов вытёсывать камни в горах. Он выбрал три тысячи шестьсот надзирателей следить за рабочими.

3 Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому́, щоб кадити перед Його лицем запашне́ кадило, і для постійного покла́дення хліба та для цілопа́лення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики́ та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!

3 Затем Соломон послал к Хираму, тирскому царю, сказать: «Помоги мне, как ты помог моему отцу Давиду. Ты послал ему кедровые деревья, чтобы он мог построить для себя дворец.

4 А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!

4 Я же построю храм в честь Господа, Бога моего. В храме мы будем сжигать благовонное курение перед Господом. Мы всегда будем класть святой хлеб на особый стол, а также приносить жертвы всесожжения каждое утро и вечер, каждую субботу, каждый праздник Новолуния и в другие праздники, которые Господь, Бог наш, велел нам отмечать. Этому правилу народ Израиля должен повиноваться навеки.

5 А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на каді́ння перед лицем Його́!

5 Наш Бог — величайший среди всех богов, и поэтому я построю для Него великий храм.

6 А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пу́рпурі, і в че́рвені, і в блаки́ті, і що вміє вирізувати рі́зьби, ра́зом із тими мистця́ми, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких пригото́вив батько мій Давид.

6 Никто не может построить дом, чтобы Бог жил в нём. Даже небеса и вся вселенная не могут вместить нашего Бога! Я недостоин построить храм для Него. Я могу только построить место для сожжения благовонного курения в Его честь.

7 І пошли мені з Ливану де́рева ке́дрового, кипари́сового та санда́лового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дере́ва ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,

7 Поэтому я хочу попросить, чтобы ты прислал мне человека, искусного в работе с золотом, серебром, бронзой и железом. Он должен уметь работать с тканью пурпурного, красного и синего цвета, а также должен быть искусен в гравировочных работах. Он будет работать здесь, в Иудее и Иерусалиме, с мастерами, которых выбрал мой отец.

8 щоб нагото́вити мені бе́зліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!

8 Пошли мне также кедровые, кипарисовые и сандаловые деревья из Ливана. Я знаю, что твои работники обладают мастерством рубить ливанские деревья. Мои слуги помогут твоим слугам.

9 А ось деревору́бам, що стинають дере́ва, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч ко́рів, та ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч ба́тів, і оливи двадцять тисяч батів“.

9 Мне понадобится много дерева, так как храм, который я строю, будет просторным и красивым.

10 І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: „Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя“.

10 Я заплачу твоим слугам, которые будут рубить деревья, 125 000 кор пшеницы для еды, 125 000 кор ячменя, 20 000 батов вина и 20 000 батов масла».

11 І сказав Хірам: „Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса́ та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання́, що збудує дім Господній та дім царський для се́бе!

11 Хирам ответил Соломону посланием, в котором говорилось: «Соломон, Господь любит Свой народ. Поэтому Он выбрал тебя его царём».

12 А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання́, Хурам-Аві,

12 Затем Хирам добавил: «Благословен Господь, Бог Израиля, сотворивший небеса и землю. Он дал мудрого сына царю Давиду. Соломон, у тебя есть мудрость и понимание. Ты строишь храм Господу, а также дворец для себя.

13 сина жінки з Данових дочо́к, — а батько його тиря́нин, — що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в дере́вах, у пу́рпурі й у блакиті, і в віссо́ні, і в че́рвені, і різати всяку різьбу, і вико́нувати всяку думку, що буде да́на йому з мистця́ми твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.

13 Я пошлю тебе искусного мастера по имени Хирам-Авия.

14 А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.

14 Его мать была из колена Дана, а его отец жил в городе Тир. Хирам-Авия искусно работает с золотом, серебром, бронзой, железом, камнем и деревом. Он опытен в работе с пурпурной, синей и красной тканью и с дорогим льном. Он также искусен в гравировочных работах. Хирам-Авия может начертить план и построить всё, что ты ему прикажешь. Он будет работать с мастерами, выбранными тобой и твоим отцом Давидом.

15 А ми наруба́ємо дере́в із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плота́ми морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму“.

15 Господин мой, ты предложил дать нам пшеницу, ячмень, масло и вино. Отдай эти припасы моим слугам,

16 І перелічи́в Соломон усіх людей прихо́дьків, що в Ізраїлевому Кра́ї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було зна́йдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.

16 и мы будем рубить деревья, растущие в Ливане. Мы нарубим столько, сколько тебе нужно, а затем свяжем брёвна в плоты и повезём их по морю в город Иоппия, а оттуда ты сможешь перевезти их в Иерусалим».

17 І він зробив із них сімдеся́т тисяч носіїв та вісімдеся́т тисяч каменотесів у гора́х, та три тисячі й шість сотень керівників, що спону́кували той наро́д до праці.

17 Соломон пересчитал всех чужеземцев, живших в Израиле. Это произошло после того, как Давид, отец Соломона, совершил перепись народа. Они насчитали в стране сто пятьдесят три тысячи шестьсот чужеземцев.